Понеділок, 22 Квітня
Shadow
Головна » Актуально » » “Є виклики, але ми їх приймаємо і долаємо”: Богдан Книш про те, чим живе Михайлюцька ТГ сьогодні

“Є виклики, але ми їх приймаємо і долаємо”: Богдан Книш про те, чим живе Михайлюцька ТГ сьогодні

“Є виклики, але ми їх приймаємо і долаємо”: Богдан Книш про те, чим живе Михайлюцька ТГ сьогодні

У час великої війни, окрім екзистенційного та буквального «вижити», віддалені від першої лінії фронту громади намагаються вистояти і в соціальному плані. Адже, попри війну, школи, лікарні, бюджетна сфера тут все ж мають працювати.

І якщо у міських ТГ (де рівень самозайнятого населення – вищий, є більше працюючих підприємств) відчувають брак фінансування гостро, то у сільських та селищних громадах він іноді є критичним.

Як втримують баланс між потребами та можливостями, підтримують військо та шукають шляхи для розвитку у Михайлюцькій громаді у великому інтерв’ю журналістам нашого видання розповів голова громади Богдан Книш.

До адміністративного устрою Михайлюцької громади входить 17 сіл. На території краю мешкає збільше тисячі людей (переважно це жителі поважного віку, молоді – менше). Ще менше жителів стало після початку повномасштабної війни: хтось вивіз дітей у безпечніше місце, хтось став на захист країни.

  • Станом на початок 2024 року понад 200 людей з нашої громади – мобілізовані, – розповідає Богдан Книш і додає, – допомагають землякам та війську по силі можливостей громади, адже розуміють – підтримка ЗСУ – пріоритет. Це про наше виживання, як нації. Це про наше існування, як людей.

За таким пріоритетом у громаді, каже Книш, вони розподіляють те фінансування, яке нині мають.

  • Оскільки на нашій території немає військових частин, військове ПДФО до нашого бюджету не надходило, тож казну громади формують місцеві податки та державні субвенції. Все, що не можемо покрити з цих доходів – перекриваємо, залучаючи спонсорську та благодійну підтримку, – розповідає очільник громади.

«Опускати руки», каже Книш, вони не мають часу: «У нашого війська має бути міцний тил. Тож, ми працюємо».

У минулому 2023 році на підтримку сил оборони Михайлюцька громада спрямувала десятки тисяч і з місцевого бюджету, і збираючи донати.

40 тисяч гривень виділили з бюджету на ремонт техніки для наших хлопців, що воюють на передовій. Так само, виділяють гроші на менші – цільові витрати (придбання амуніції, спецодягу тощо). Паралельно реалізують уже сталі для громади соціальні програми, наприклад, допомога Воїнам на лікування, підтримка ветеранів АТО/ООС тощо. На 2024 державне фінансування громади скоротилось чи не вдвічі, але кошти на пріоритетні сфери заклали. Решту – шукають донорів або оптимізовують витрати.

Від окремих статей витрат у громаді відмовились взагалі, залишивши базові: оборону, соціальний та освітній вектори, підтримку життєдіяльності громади.

  • Є окремі ділянки доріг, які ми мусимо підсипати чи прогрейдерувати, адже це впливає на логістику, а в перспективі капітальний ремонт цих сполучень обійдеться нам в рази дорожче. Не можемо відмовитися від фінансування довезення дітей до шкіл та садочка. На цю статтю статтю витрат ми закладаємо близько мільйона гривень щорічно, – додає голова громади.

Зараз у громаді переглянули графіки доїзду дітей до навчальних закладів, адже один автобус віддали на ЗСУ, а ще не всі заклади освіти мають відповідне укриття, а діти, каже Книш, повинні навчатися у комфортних та безпечних умовах.

На повістці – закрити питання ще з одним укриттям у навчальному закладі. Тоді зможуть переглянути маршрути довезень.

На 2024 рік державна субенція у бюджет Михайлюцької громади очікується у розмірі 7 мільйонів 700 тисяч замість 12 мільйонів гривень, як це було раніше. Тож, скажімо, зарплати вчителям, держслужбовцям та іншим працівникам, що фінансуються з цих грошей, вистачить лише на 10 з половиною місяців. Богдан Книш каже, що для вирішення цього питання вони вже шукають варіанти.

  • Нам важливо, щоб люди мали роботу і мали гідну зарплату, адже це дикість, коли, скажімо, родина Захисника змушена виживати, бо дружина залишилась сама і без роботи. Тому жодних скорочень ми не розглядаємо, натомість втілюватимемо напрацьовані раніше проєкти з розвитку громади, – підкреслює Книш.

Зараз Михайлюцька громада стала домом для 200 ВПО, але через свою логістику ще не прихистила жодного релокованого підприємства. Тож, нині в громаді доопрацьовують бюрократичні та юридичні механізми, аби втілити це в життя.

  • Плануємо орієнтуватися на рекреаційно-реабілітаційний вектор, – каже Богдан Книш. – Хочемо, аби в громаді було більше робочих місць. Зараз ми маємо багато викликів, але ми їх приймаємо і долаємо.

Популярні пости

Вибачте. Даних поки немає.