10 серпня Славутська громада попрощалася з Олександром Арещенковим — старшим солдатом, який із 2019 року проходив військову службу та захищав Україну на різних напрямках фронту. Його життя обірвалося 8 серпня 2026 року у рідній Славуті.
Провести Захисника в останню дорогу прийшли рідні та близькі, друзі, побратими, представники міської влади й жителі громади.
Олександр Арещенков народився 3 листопада 1985 року у Славуті. Тут він провів дитинство та шкільні роки. У 1993 році вступив до Славутської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 7, яку закінчив у 2003 році.
Після школи Олександр обрав фах, пов’язаний із правом та службою суспільству. У 2010 році він завершив навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Після здобуття вищої освіти працював у Державній пенітенціарній службі України в Херсоні.
Однак у жовтні 2019 року його життя змінилося — Олександр приєднався до лав Збройних Сил України.
Понад шість років служби та фронтових випробувань
Військову службу Олександр Арещенков проходив у військовій частині А3029 — 8-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Він обіймав посаду командира бойової машини та мав військове звання старшого солдата.
За час служби Захисник виконував бойові завдання на території Київської, Харківської, Донецької та Луганської областей. За проявлені мужність, героїзм і самовідданість під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України Олександру Арещенкову було надано статус учасника бойових дій.
Фронт залишив по собі не лише спогади. Олександр отримав поранення, а згодом йому встановили статус особи з інвалідністю внаслідок війни III групи.
Попри пережите, він продовжував жити та долати наслідки важких випробувань, які випали на його долю.
Серце Захисника зупинилося у рідному місті
8 серпня 2026 року Олександр Арещенков помер у Славуті. Йому було 40 років.
Через два дні після смерті Захисника громада зібралася, аби провести його в останню дорогу.
«Таким його пам’ятатимуть»
За спогадами людей, які знали Олександра, він був чесним, справедливим, доброзичливим та життєрадісним. Важливою рисою його характеру називають готовність підтримати інших і прийти на допомогу тим, хто цього потребував.
Саме таким — відкритим, щирим та готовим допомогти — він залишиться у пам’яті рідних, друзів, колег і бойових побратимів.
Його життєвий шлях поєднав мирну професійну діяльність, військову службу, бойові випробування та боротьбу з наслідками війни. Він обрав захист України ще у 2019 році й залишався військовослужбовцем упродовж наступних років.
Сьогодні пам’ять про Олександра Арещенкова залишається частиною історії Славутської громади та його родини.
Вічна пам’ять Захиснику України!
