
Чи знали Ви, що саме на Старокостянтинівщині живе найбільш багатодітна мама України? Дивовижну історію про їх землячку розповіли у ТОВ “АГРО-ОРМС”.
Світлана Іванівна Троян — жінка, яка все життя присвятила людям. Вона з чоловіком виховала п’ятьох дітей, віддала серце школі, виховала не одне покоління учнів, очолювала школу, а згодом — громаду.
“Наша пайовичка, на яку рівняємось, — говорить директор ТОВ «АГРО-ОРМС» Дмитро Ємельченко. — Жінка, що закладала цінності честі та правди поколінням українців. Ми пишаємось і дякуємо за її вклад”.
Світлана Іванівна народилась у вчительській родині: тато викладав математику, мама — українську мову. Її ж серце обрало історію.
“Мені ще зі школи подобалась ця спеціальність. Тому, хоч і професію обрала, як у батьків, — шлях свій торувала власний”, — усміхається пані Світлана.
Батьки навчались у Кам’янці-Подільському, а вона, за порадою тата, вирішила спробувати щось нове — поїхала до Луцька.
Навчання юна студентка поєднувала з материнством — один за одним народились двоє дітей. Син — у 1969-му, донечка — у 1971-му. Допомагали чоловік і родина.
А ще пані Світлана пригадує курйоз: “Під час сесії у Луцьк приїхали Тарапунька і Штепсель — через них нас не хотіли заселяти до готелю. Я вже сміюся: якщо не поселите, то сяду на валізи і особисто розповім Штепселю, як гостей приймає Луцьк! У підсумку поселили, і сесію я склала”, — згадує з усмішкою.
У 1972 році Світлана Іванівна повернулася у рідну школу — спершу бібліотекаркою, потім учителькою. Вже за два роки — директорка у 27 років!
“Довго думала, чи впораюсь. Але любов до дітей і роботи допомогла. Викладала історію та географію. Діти старші за мене лише на кілька років, та я завжди знаходила підхід. Разом їздили на екскурсії, робили проєкти, жили справжнім шкільним життям”.
Коли Світлана Іванівна стала головою громади, не залишила школу — викладала два дні на тиждень.
“Робота з людьми — це виклик. Але я завжди була чесною, принциповою і прямолінійною. А головне — поруч був мій “золотий” чоловік. Без нього я б не впоралась”, — каже вона.
Після народження четвертої дитини Світлана Іванівна повернулася до школи — і пропрацювала там до заслуженого відпочинку.
Її учні й досі приходять допомогти, просто поговорити чи згадати минуле.
“Вони вже сивочолі пани, а я все кажу на них “хлопчики”. Приходять, питають, чи не треба чимось допомогти. Дівчатка теж не забувають”.
Сьогодні Світлана Троян — щаслива мама п’ятьох, бабуся одинадцяти внуків і прабабуся двох правнучат. Жінка, яка надихає одним лише поглядом, і чия мудрість — безцінна.