Неділя, 25 Лютого
Shadow
Головна » Актуально » » 95% гральних компаній України не платять податки: нардеп від Шепетівщини поділився деталями засідання їх слідчої комісії

95% гральних компаній України не платять податки: нардеп від Шепетівщини поділився деталями засідання їх слідчої комісії

95% гральних компаній України не платять податки: нардеп від Шепетівщини поділився деталями засідання їх слідчої комісії

Слідча комісія, куди входить нардеп від Шепетівщини Олексій Жмеренецький, розглядала злочини у сфері грального бізнесу. Депутат у своєму фейсбук розповів про деталі.

Сукупний оборот легального та нелегального грального бізнесу на місяць складає від 12 до 15 мільярдів гривень. Річна сума сягає до 180 мільярдів гривень

При цьому, податків до державного бюджету за 2022 рік надійшло 730 мільйонів гривень, а ліцензійних зборів – 1.166 млрд грн, що разом складає близько 1.9 млрд грн на рік, тобто близько 1.2% з обороту, – пояснює Жмеренецький. – Водночас, за оцінками Служби безпеки України, 95% всіх компаній на ринку не платять податки взагалі.

Найпопулярнішою схемою, каже депутат, є так званий «метчинг».

Шість банків, у змові зі співробітниками Національного банку, із мережами супермаркетів та мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж.

Працює це таким чином, що коли гравець онлайн-казино поповнює рахунок для ставок, отримуючи свої віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи.

А фактично йдуть якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки. Цей переказ гравця може «висіти» тижнями у платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, таким чином зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино.

Те, що переказ не містить дані про кінцевого отримувача коштів і “зависає” в системі, з рахунків яких гравці перераховують гроші, також ігнорують.

Взамін цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в «чорних» фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній.
Інший спосіб виведення – через криптовалюту. За оцінками СБУ, таким чином відмивається 54 млрд грн на рік, або 30% з обороту «ігорки» – це валовий дохід організаторів.

Чверть від цієї суми (13 млрд грн) витрачають для організації злочинної схеми – хабарі та заробіток всіх посередників. Ще 5% – на нелегальну рекламу гральних інструментів.

Тобто, чистий прибуток гральних компаній складає 36 мільярдів гривень на рік, або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку. Державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд гривень податків.

Іншою схемою є «міскодінг». У такому варіанті гравець поповнює рахунок на гральних сайтах для ставок, а платіж надходить у банк із кодом купівлі фільмів чи квітів.

Або гравці перераховують кошти банку із правильним кодом 7995 транзакцій, але далі банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.

За такою незаконною схемою в Україні діяло 9 банків, з них 6 банків – системно. Ці установи обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів грального бізнесу в країні.

А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій досі. У схемах масово задіяні платіжні термінали (пейбокси), по ночах на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У злочинних схемах задіяно 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів.

Ситуація, каже Жмеренецький, тривала до осені минулого року, доки не відбулись кадрові зміни відповідного департаменту.

До вересня 2022 року ніхто з органів влади «не знав» про існування цих схем. Нацбанк «не помічав», що по рахункам ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний Фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій, бо виявляється саме банки та фінансові компанії (тобто, в нашому випадку злочинці) мають їм про таке повідомляти, як первинні суб‘єкти фінмону.

За фактами злочинів, СБУ та Бюро економічної безпеки України завели 45 кримінальних справ.

Але досі продовжує працювати один банк, який обслуговує половину всіх нелегальних транзакцій грального бізнесу в країні. Всі про це знають і обіцяють найближчим часом зупинити, коли розберуться як.

Підозрюють співробітників Нацбанку, банків та фінтех компаній, котрі надавали програмне забезпечення для махінацій. Іншою проблемою, каже депутат, є незакриття заборонених ігорних сайтів.

– Комісія з регулювання азартних ігор передала до інтернет-операторів і правоохоронних органів 1789 веб-сайтів з нелегальними азартними іграми, 55 сайтів з нелегальними лотереями і список із 606-ма нелегальними ігровими закладами, з яких більше 300 закладів лише у місті Києві. Сама Коміся не має повноважень проводити контрольні закупівлі, щоб документувати порушників (просить законодавчо дати їй цю можливість). І що ви думаєте: майже всі ці сайти і салони продовжують працювати! Правоохоронці стверджують, що більша частина із них не має можливості приймати платежі. Але ми перевірили одразу на ТСК роботу найодіознішого російського 1XBET. Я спокійно зміг провести платіж через якусь європейську платіжну систему, «прикручену» до сайту, – зазначає нардеп.

Блокувати сайти може лише РНБО, на їх розгляді зараз знаходиться 240 компаній. Але, як пояснюють правоохоронці, це блокування буде без результату, бо копії сайтів створяться миттєво.

– А заблокувати переказ з українських банків на міжнародні платіжні системи, через які працюють порушники, ми ніби також не можемо, бо це означає порушення прав українців за кордоном, які цими системами можуть користуватись, – додає Жмеренецький.

За твердженням органів, 97% усіх 54 мільярдів відмитих гривень “роблять” не тисячі нелегальних сайтів, а компанії з українськими ліцензіями.

Отже, в результаті всіх розслідувань за останні грудень-січень було зібрано податків в 20 разів більше, ніж в попередні місяці та, навіть, роки. За весь 2021 рік було зібрано 204 млн грн, а за грудень 2022 року – 220 млн грн. За весь 2022 – 730 млн грн, а за січень 2023 року – 269 млн грн.

Проблемою, каже Жмернецький, є і те, що майже всі ці податки – ПДФО (податок на доходи фізосіб), котрі які «вчорну» отримували дохід та зарплати у цих схемах і виграшах.

А от прибутки гральних компаній продовжують приносити копійки у державний бюджет. Більше того, майже 300 млн грн з тих 730 мільйонів за 2022 рік сплатила лише одна компанія. Через ці схеми залишається можливість «ганяти» гроші між Україною та росією. Зараз вивчаємо схеми і окрім «розборок» з органами влади будемо «латати» всі виявлені дірки в законодавстві, – зазначає нардеп.

Популярні пости

Вибачте. Даних поки немає.