Присвячуємо цю статтю із циклу «Герої поруч з нами», який команда «Хмельниччина Північ» створює за підтримки фонду Family.UA., мужньому Герою України, Буднику Владиславу Олександровичу.
Ці історії — про тих, хто жив серед нас, навчався, мріяв, працював — і став на захист України. Про тих, чиї імена назавжди вписані в історію нашої держави.
Будник Владислав Олександрович народився 3 березня 2000 року в селі Половинники Старокостянтинівського району Хмельницької області. У 2017 році закінчив загальноосвітню школу I–III ступенів № 8 Старокостянтинівської міської ради. Того ж року вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет ракетних військ і артилерії, яку успішно закінчив у червні 2021 року.
Після завершення навчання був направлений для проходження служби до 1-ї мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (військова частина А0409), де з честю та відданістю виконував свій військовий обов’язок.
Його військовий шлях був стрімким і гідним:
- 19 червня 2021 року — лейтенант;
- 19 червня 2022 року — старший лейтенант;
- 19 червня 2023 року — капітан;
- 19 червня 2024 року — майор.
За мужність, відданість службі та високий професіоналізм Владислав Олександрович був нагороджений:
- грамотами за сумлінне виконання обов’язків і високі досягнення (2020 рік);
- орденом «За мужність» III ступеня (28 лютого 2022 року);
- медаллю «За жертву крові в боях за волю України» (25 червня 2022 року);
- медаллю «Ветеран війни, учасник бойових дій» (24 серпня 2023 року);
- медаллю «Ветеран військової служби» (24 серпня 2024 року).
Посмертно, 1 квітня 2026 року, його було нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Та за всіма цими званнями й нагородами — насамперед Людина.
«Це наше спільне горе. Наш біль. Він був чудовою людиною і залишає по собі самі світлі спогади. Вічна памʼять…» — зі щемом у серці згадують ті, хто знав Влада.
21 грудня 2025 року майор Будник Владислав Олександрович героїчно загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України в районі населеного пункту Привілля Бахмутського району Донецької області внаслідок ураження ворожими FPV-дронами. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та захисту Батьківщини.
Влад вважався зниклим безвісти. І лише згодом родина та громада дізналися страшну звістку.
«Сьогодні Старокостянтинів прощається з майором Владом Будником — заступником командира батальйону 30 омбр. Чудовим і перспективним офіцером, гарним сином, чуйним братом, вірним та надійним товаришем. З 17 років в ЗСУ, 5 років на війні… Влад беріг, дбав і шанував своїх бійців. Особисто квадроциклом розвозив на позиції БК, харчі, евакуйовував поранених… 20 грудня, в день своєї загибелі, Влад мав зустріти волонтерський бус у Словʼянську, але виїхав на завдання, на своє останнє… А волонтерську допомогу від старокостянтинівців отримав його підлеглий. Майор Влад Будник загинув під час евакуації другого тіла полеглого піхотинця з бойових позицій. Першого встиг вивести. Щирі співчуття батькам та брату. Вічна і світла пам’ять Герою», — із болем розповідає Сергій Жмурко, керівник ГО “Учасники АТО міста Старокостянтинова”.
16 лютого 2026 року у Старокостянтинівській громаді відбулася церемонія прощання із Захисником України Владиславом Будником. Полеглого Воїна поховали на міському кладовищі міста-Героя Старокостянтинів Хмельницької області.
Старокостянтинівська громада глибоко сумує з приводу непоправної втрати — загибелі нашого земляка, відважного Героя України.
«Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про загиблого Героя стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у памʼяті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував».
«Нехай Владик спочиває з Богом. Чудова людина, прекрасний син, патріот. Прийми, Господи, його в Своє Царство. А рідним щирі співчуття».
«Світла памʼять Воїну, офіцеру. Честь і доземний уклін. Спочивай з Богом. Там, у Раю, твоя молодість квітуватиме далі, а тут, на Землі, ми з вдячністю памʼятатимемо про тебе. Слава Герою. Співчуття рідним».
Владислав Будник був відданим сином України, професійним військовим, мужнім офіцером і справжнім лідером.
Його життя — сповнене гідності.
Його шлях — приклад для побратимів і для молодого покоління.
Його ім’я — у строю з тими, хто виборює свободу держави навіть ціною власного життя.
Сьогодні ми закликаємо вшанувати подвиг нашого Героя і допомогти присвоїти йому найвище державне звання «Герой України» (посмертно). Це стане гідним визнанням його мужності, самопожертви та безцінного внеску в боротьбу за свободу і незалежність України.
Номер петиції: №22/263286-еп. Посилання на петицію.
Світла пам’ять та вічна шана Захиснику!
Назавжди у наших серцях.
