Новостворений Шепетівський район нині налічує 18 територіальних громад. Вони, починаючи з 2014 року, об’єднали окремі сільські, селищні та міські ради. Тепер, коли вся регуляція здійснюється на місцях, громади можуть самостійно обирати свій вектор розвитку. Яким він є на Півночі Хмельниччини, говорили з головою Шепетівської районної державної адміністрації Анатолієм Катеренчуком.
Він вважає, що новий адміністративний поділ та передача усіх прав та обов’язків на місця є фактором росту та розвитку для кожної громади.
– Цей формат роботи справді є МІСЦЕВИМ самоврядуванням, – говорить Анатолій Катеренчук. – Голови, старости та депутати на місцях є вихідцями з громад і тими ж громадами – обрані. Відповідно, ці люди знають сильні сторони та потреби ввірених їм ТГ. Не менш вагомим фактором є податкова складова. Податки підприємців та підприємств, що працюють на місцях там же, у громадах, і лишаються. Не проходять «сита» Києва чи області, аби потім за запитами чи субвенціями знову повернутись у місцеві бюджети.
Кроком до повного місцевого самоврядування, говорить Катеренчук, є нещодавно прийнятий у ВР та вже підписаний закон про «Земельну децентралізацію». Перехід земель із державної власності у місцеві допоможе громадам самостійно розпоряджатись земельним банком та дасть змогу мати більше грошей зі своєї землі.
Він визнає, що в жителів району були певні острахи та міфи стосовно цієї реформи. В особистих його діалогах з громадою: люди хвилювались, що їх землі можуть розкупити закордонні інвестори чи, взагалі, відібрати.
– Наші люди – мудрі і я впевнений, що ніхто не віддасть за безцінь, навпаки, відкритий ринок землі робить наших землевласників багатшими, адже це створює конкуренцію серед орендарів, а тому справедливо – ціна на паї може зрости.
Земельна реформа це не про «скупити» всю землю, а про самим нею розпоряджатись:
– Тобто, якщо раніше землею розпоряджалися органи у сфері земельних відносин, не володіючи в повному обсязі інформацією щодо тих чи інших земель, то тепер землями будуть розпоряджатися громади на місцях, що спрощує можливість доступу громадянами до національного багатства. Крім того, органи місцевого самоврядування отримують ряд повноважень щодо зміни цільового призначення, затвердження, контролю за використанням та охороною земель, – каже Анатолій Катеренчук.
Ключовими галузями регіону є агросектор, лісове господарство та туризм
– Агросектор нині є одним із найпотужніших галузей регіону. Приємно, що у нас працюють не лише відомі українські та закордонні холдинги, а й розвивається місцеве фермерство. Ми, як місцеве самоврядування, готові допомагати та сприяти їх розвитку, як і решті стратегічних секторів Шепетівського району.
Разом із тим, перспективними для краю, говорить Катеренчук, є лісове господарство та туризм. Останній може стати не лише візитівкою краю, а й способом розвитку економіки.
– У нас є багато чудових туристичних атракцій та мальовничих локацій: історичне Полонне, технологічний Нетішин, княжий Ізяслав. Кожне місто, село чи селище має що про себе розказати. Головне грамотно це подати, – коментує Анатолій Катеренчук. – Наприклад, екскурсійний автобус із 20 людей, замість карпатського вікенду, проведе вихідні, скажімо, у Полонному, аби пройти їх туристичним маршрутом. Вони мешкатимуть у готелі, харчуватимуться у кав’ярнях, куплять сувеніри. Усе це – заробіток місцевих жителів та податки до місцевого бюджету. Такі автобуси можуть їхати не лише до Полонного, не лише по 20 туристів та не лише на одні вихідні. Серед варіантів розвитку цього сегменту є і велотуризм, меморандум щодо розвитку якого ми із головами ТГ підписали минулого місяця. Що це дасть громадам: хорошу інфраструктуру, привабливість та популярність нашого регіону.
Головним, підсумовує Катеренчук, є бажання громад та їх самоврядування розвиватись. Районна державна адміністрація готова лобіювати позитивні ініціативи в області та на вищих вертикалях влади.