Середа, 17 Квітня
Shadow
Головна » Актуально » » Білогірські театрали презентують виставу за мотивами п’єси Старицького

Білогірські театрали презентують виставу за мотивами п’єси Старицького

Білогірські театрали презентують виставу за мотивами п’єси Старицького

Прем’єру “За двома зайцями на білогірський лад” поставили минулого тижня у місцевому Центрі культури і дозвілля. Вистава мала тріумф, тож у планах – ще один показ. Про переосмислення театральної класики крізь призму сучасних реалій та місцевого колориту ми поспілкувалися із Анжелою Дзицюк, керівницею центру.

Авантюрний шахрай, що біжить за двома зайцями – коханням до дівчини та любов’ю до легких грошей і, врешті, не отримує нічого, – ключовий мотив п’єси українського драматурга Михайла Старицького. Цю ідею у власній репрезентації переосмислили митці Білогірського центру культури та дозвілля. Тож, “За двома зайцями на білогірський лад” режисера Миколи Хоменка презентували на місцевій сцені.

Ми залишили ключову сюжетну лінію, осучаснивши персонажів та додавши суто місцевого колориту: говірки, локацій, жартів, – розповідає пані Анжела, – частково змінили імена та професії героїв.

За сюжетом, головний герой Мирон Многогрішний, якого втілив Володимир Міщук, – власник збиткового ресторану. Аби втримати свій “бізнес на плаву”, він набирається кредитів. Врешті, він і справу не рятує, і грошей за позиками тепер винен. До того ж, Мирон дуже любить гарне і легке життя, тож, аби влаштувати собі таке за чужий рахунок, вирішує позалицятися до представниці місцевої “еліти” – доньки власників магазинів Соні, яку зіграла Марія Назарова.

Водночас, “ресторатор” залицяється і до Галини (Катерина Міщук) – вихованої та працьовитої дівчини, із чіткими моральними орієнтирами, яка, на відміну від Мирона чи тієї ж Соні, не женеться за легкими грішми, – каже Анжела Дзицюк. – Фінал – за класиком – шахрайство Многогрішного стає очевидним. Тож, герой, погнавшись за двома зайцями, не отримує нічого. Це символізує і ключова декорація – розбите серце, половина якого обклеєна грішми.

Так, кажуть творці вистави, вони прагнули показати, що попри зміну часів чи локацій – моральні дилеми та вибір цінностей – актуальне питання і досі.

Аби наблизити наших героїв не лише епохою, а й місцем, ми використовували локальні особливості Білогірщини – відомі саме нашим глядачам: вивіска ресторану, яку малював сторож молокозаводу, Соня, яка любить фрукт помело та багато іншого, – розповідає пані Анжела.

Така інтерпритація глядачам сподобалась, тож трупа вирішила виставу повторити. Наступний показ планують на 30 квітня. Він, як і прем’єра, буде благодійним.

Кожен захід, який ми проводимо у громаді, – не лише для моральної підтримки краян чи мистецтва, а й для підсилення наших обронців, – каже пані Анжела. – Під час першої вистави діяв і благодійний ямарок. Загалом ми зібрали 3 217 гривень. Ці кошти ми передали капеланом Андрієм Петровим для наших військових.

Популярні пости

Вибачте. Даних поки немає.