Носити чи не носити шкільну форму? Дискусії про це в Україні тривають роками. Частина батьків – “за”, адже це ніби й стильно, зручно і заощаджує сімейний бюджет. З іншого боку – це пережиток минулих часів, що позбавляє дитину самовираження, а за ціною двох комплектів якісної форми можна купити декілька, не менш комфортних, базових образів. Юридичну крапку у цій полеміці поставив Президент України, котрий у червні 2019 року визнав таким, що втратив чинність, указ «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти». Проте в деяких навчальних закладах й досі є суворі вимоги до одягу учнів чи учениць. Чи не суперечить це законодавству – пояснюють юристи системи безоплатної правової допомоги.
Попри скасування указу, в школах, де запроваджені правила щодо ділового стилю, одяг школярів і сьогодні може стати причиною для виховної бесіди або навіть відсторонення від уроків, – кажуть юристи.
– У такому випадку можна звернутися зі скаргою щодо порушення права дитини на освіту до освітнього омбудсмена відповідно до Порядку та умов звернення до освітнього омбудсмена, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 року № 491. Така скарга подається однією особою або колективно впродовж одного року після виявлення порушення прав. З більш детальною інформацією можна ознайомитися на офіційному вебсайті освітнього омбудсмена.
У разі систематичного тиску на дитину з боку вчителя чи адміністрації школи, публічних принижень із вимогою обов’язкового носіння шкільної форми, такі дії можуть вважатися булінгом щодо учня.
– Тож і діяти треба відповідно. Наказом Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» затверджено Порядок застосування заходів виховного впливу, – пояснюють у центрі БПД.
У разі булінгу заходи виховного впливу реалізують: педагог, науково-педагогічний працівник, фахівці служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі, територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування). Якщо практичного психолога та соцпедагога у закладі немає, то заходи виховного впливу здійснюють працівники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Якщо дитину цькують через небажання одягати шкільну форму, то батьки можуть подати відповідну заяву керівнику навчального заклада.
Керівник упродовж доби повинен повідомити територіальний орган Нацполіції про факт булінгу, а також, не пізніше трьох робочих днів з дня отримання повідомлення/ заяви, скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування).
– Закону, який би визначав обов’язковість форми, немає, як і закону, який би забороняв носити інший одяг. Тому, в більшості випадків, тиск на учнів з цієї причини є протиправним, а вимоги щодо стилю, кольору чи інших атрибутів шкільного одягу – неприпустимими й протиправними, – наголошують правники.
Довідка: Безкоштовні консультації з правових питань, роз’яснення законодавства (для всіх без винятку осіб), а також безоплатні послуги захисту та представництва в суді (для незахищених верств населення) можна отримати в центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги й бюро правової допомоги.
Проконсультуватися та дізнатися адресу найближчої точки доступу до безоплатної правової допомоги можна за номером: 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги в Україні; цілодобово та безкоштовно в межах України).