П’ятниця, 1 Березня
Shadow
Головна » Актуально » » «Герої поряд з нами»: 23-річний військовий з Хмельницького захищав Україну до останнього подиху

«Герої поряд з нами»: 23-річний військовий з Хмельницького захищав Україну до останнього подиху

«Герої поряд з нами»: 23-річний військовий з Хмельницького захищав Україну до останнього подиху

Даний матеріал підготовано в межах проєкту «Герої поряд з нами» за підтримки благодійного фонду «Family-UA». Ми пишемо про Воїнів Хмельниччини – Захисників та Захисниць, що виборюють українську незалежність. Одним із них став Іван Беринда – 23-річний військовий з Хмельницького. 

Іван Беринда воював на Донеччині. Служив у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади, мав звання лейтенанта. Загинув 4 грудня 2023 року під час бойового завдання на Бахмутському напрямку. 20 грудня з ним навколішки прощалися у рідному Хмельницькому. Герой назавжди повернувся додому, де його не дочекались батьки.

  • 23 роки сину було. В окоп прилетіла російська міна… Коли отримав повістку 12 березня 2022 року, зібрався до війська. Я його просила не йти. Він сказав: “Мама, я давав присягу, клятву народу, і я піду. Не буду ні ховатися, ні тікати”. Робота в нього за кордоном була, пропонували, він сказав: “Я не поїду”. Він, як сказав, так і зробить. Дуже хороший син був, — говорить мати загиблого Ольга Томчук.

Іван Беринда навчався в Хмельницькому НВК №4, пізніше — у Хмельницькому національному університеті, за спеціальністю “Економічна кібернетика” , який закінчив у 2022 році.

  • З Іваном товаришували з першого класу. Намагались підтримувати зв’язок і після школи. Це був хороший друг, веселий, завжди допомагав у будь-якій ситуації, компанійський. Завжди брав участь у різних олімпіадах: то з математики, то по спортивних гуртках. Ми з ним разом грали у волейбол – представляли нашу школу як в області, так і по Україні, займали призові місця, – розповідає Дмитро Пічний. 

Товариш каже, після школи Іван вступив до Хмельницького національного університету. Під час навчання почав працювати і займався 3Д моделюванням будинків. Згодом Іван отримав підвищення на роботі і був куратором, навчаючи початківців.

  • Перед тим, як стати на захист країни, Іван повідомив керівництво на роботі. Для нас таке рішення було неочікуваним. На жаль, після того, як він пішов служити, ми не спілкувались, – додає колега з Хмельницького.

Однокласниця Наталія Олійник додає, що “Ваня був дуже хорошою людиною, і це не прості слова… Він завжди намагався допомогти, був щирим, веселим хлопцем.”

  • Я знала його не так довго як інші, але того вистачило, щоб зрозуміти, що світ втратив справді чудову людину. Ми навчались разом, були реально класні моменти, які згадуєш з посмішкою… він завжди сприймав мій неідеальний гумор. Згадую, як на початку навчання я не могла запамʼятати імена всіх, а так як більшість були молодші за мене, як і Ваня, то звикла називати їх «малі», наскільки я пам’ятаю, він найбільше сміявся з цієї моєї проблеми. Жаль…Після випуску ми мали ще зустрітися усі разом, нашою групою, але прийшла війна – і ось забирає вона найкращих людей, – розповідає Наталія Олійник.

Популярні пости

Вибачте. Даних поки немає.