Сьогодні, 12 серпня, минає 9 років від дня трагічної загибелі українського Оборонця – нашого земляка Володимира Величка.
Світлій пам’яті Захисника про його життя та боротьбу говоримо у матеріалі “Герої поруч з нами”, який ми реалізуємо за підтримки фонду “Family- UA”.
Володимир Величко – хмельничанин. Він народився 3 червня 1971 року. Після закінчення школи-інтернату № 2 здобув фах токаря у місцевому ПТУ.
Володимир – учасник війни в Афганістані. Звідти повернувся, маючи контузію, ушкоджений хребет та зі шрамом від кулі біля серця.
Після закінчення Бердичівської школи прапорщиків служив в одній з військових частин мікрорайону Ракове. Далі – за цивільним спрямуванням: мав досвід роботи у тролейбусному управлінні ХКП «Електротранс», згодом таксував.
Як і для всіх свідомих українців, для Володимира життя змінилося у 2014 році. З перших днів він – активний учасник Революції Гідності, а щойно почалась російсько-українська війна пішов добровольцем ДУК «Правий сектор».
Під Пісками підрозділ потрапив під снайперську перестрілку, всі лягли, Володимир стояв у «мертвій точці». Тоді він витягнув вбитого та двох поранених. Останній раз приїхав додому 6 серпня, щоб похрестити сина. 9-го відбув на передову.
Воїн загинув 12 серпня 2014 року, коли автобус наших Оборонців потрапив у засідку на блок-посту поблизу Донецька.
Без батька залишилося 4 синів. Наймолодшому на момент загибелі тата не було й року – він народився напередодні Революції Гідності.
Похований Воїн на Алеї Слави міського кладовища у Раковому (Хмельницький).
Володимир – кавалер ордену «За мужність» III ступеня (посмертно).
Згідно з рішенням дев’ятої сесії Хмельницької міської ради № 3 від 16 березня 2016 р., нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно). Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької міської ради № 3 від 26 жовтня 2016 р. присвоєно звання “Почесний громадянин міста Хмельницького” (посмертно).
