У грудні 2021 року на цій ділянці польової дороги струмом убило кобилу. Машка була годувальницею родини та помічницею громади, адже разом зі своїм господарем Валерієм Сасанюком орали городи, перевозили речі.
У той день, розповідає сестра власника кобили Тетяна, її брат уже був за кордоном на роботі, до них звернувся сусід і друг родини. Він попросив коня, аби поїхати до Комарівки за дошками, коли повертатились, на залізничному переїзді тварина померла.
– Якраз пройшов поїзд і підняли шлагбаум, – говорить Тетяна, – кобила перейшла одну колію, а на іншій впала на ногу. Їздовий подумав, що Машка застрягла, і зіскочив, аби допомогти. В цей момент кобила завалилась на передні ноги, а з носа пішла кров.
Разом із працівниками переїзду кобилу відтягнули, адже незабаром мав йти ще один потяг. На місце приїхали дільничний, голова громади та представник бійні. Коня забрали на розтин.
Пані Тетяна зверталась до місцевих, славутських та шепетівських залізничників. Каже, що ті кивають одне на одного. Навесні їх родині потрібно знову купувати коня, середня вартість якого на ринку – 20 тисяч гривень. Єдині кошти, які вони отримали, – 9 700 гривень від бійні.
Випадків, коли коні падають на цьому переїзді, чимало. Причиною того, що шлях під напругою, люди вважають ремонт на цій частині залізниці, який відбувався напередодні. І зараз, особливо у вологу погоду, мешканці бояться їздити цим шляхом. При тому, що альтернативної дороги до їх полів немає.
– Ми планували завтра, у суботу, везти органічне добриво на свою ділянку, – говорить місцева мешканка Наталя, – але нам страшно їхати. Роками користувались цією дорогою, адже об’їзду немає. І так само зараз немає у нас виходу.
Аби знайти вихід, мешканці звернулись до сільради. Тамтешній голова Валерій Михалюк, своєю чергою, – до залізничників. Ті, говорять, до ситуації відношення не мають.
– Я дзвонив до уповноважених та відповідальних за цю частину залізничної колії, – розповідає Валерій Михалюк. – У відповідь чув лише відмовки. І наразі ситуацію із переїздом так ніхто не врегулював.
У коментарі нашому виданню керівник дільниці Юрій Іванович Зеленко сказав, що відповідальності за ситуацію вони не несуть, та порадив звернутись до керівництва у Шепетівку.
Начальник станції “Шепетівка” теж від проблеми “відхрестився”. Мотивував це тим, що частина залізниці у Крупецькій громаді підпорядкована Славутській станції, до якої він відношення не має. Ми намагались сконтактувати із керівництвом залізниці у Славуті, однак мобільний номер начальника станції оператор не обслуговує, а на офіційному сайті УЗ жодних контактів немає.
Наразі ми спрямовуємо офіційний запит до керівництва Укрзалізниці у Києві, аби мешканці регіону знали, хто відповідає за цю ділянку залізниці та чому вона під напругою. Про розвиток ситуації – інформуватимемо у наступних матеріалах.