Цьогоріч у квітні до суду звернувся чоловік, який просив зменшити розмір аліментів, які з нього стягують на користь колишньої дружини на утримання їхньої доньки, – з 1/4 до 1/18 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
– Наразі маю дуже високий дохід, тому розмір аліментів, які з нього стягують, у рази перевищує реальні потреби дитини. За законодавством, прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років становить 2833 грн, що вважається достатнім для забезпечення нормального життя і розвитку дитини, а з мене у лютому 2023 року стягнули суму, яка у десять разів перевищує цей прожитковий мінімум, – пояснив чоловік.
До того ж, він сказав, що мати дитини відмовляється надавати звіт про використання грошей. Тоді як її майновий стан після рішення про стягнення з нього аліментів значно покращився: вона зареєструвала право власності на квартиру та два автомобілі.
– Я створив нову сім`ю, з якою мешкаю в орендованій квартирі, та маю на утриманні батька з інвалідністю, – наголосив позивач.
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд у задоволення позову відмовив. З проханням скасувати це рішення й задовольнити його позовні вимоги чоловік звернувся до апеляційного суду. Проте колегія суддів ХАС констатувала: суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами погіршення свого майнового стану.
– Так, судом встановлено, що його дружина працевлаштована та отримує грошове забезпечення. При цьому, сам апелянт в позові вказав про значне збільшення його грошового забезпечення, тобто фактично про покращення майнового стану, а видатки на оренду житла не є такими, що суттєво обтяжують майновий стан апелянта з врахуванням розміру його грошового забезпечення та доходів його дружини, – зазначив апеляційний суд.
Також ХАС звернув увагу, що у матеріалах справи немає доказів щодо потреби батька апелянта у догляді й лікуванні, та доказів того, що мати дитини витрачала аліменти не за цільовим призначенням.
Колегія суддів зауважила, що місцевий суд дослідив витрати жінки у період надходження аліментів й установив, що вона витрачала гроші на потреби дитини: навчання, розвиток здібностей, вивчення іноземних мов, відпочинок та лікування.
Відтак, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги й залишив без змін рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду.
