Колоритною візитною карткою Нетішина, що на Шепетівщині, є міський краєзнавчий музей. Він відчинив свої двері ще 27 вересня 2001 р. Вчора ж відзначав своє 21-річчя.
– Нам сьогодні – 21! Просто не віриться, що з того негожого дощового дня пройшло стільки часу. Здається, мить. Але ми любимо свій музей так, як і першого дня. З Днем народження, рідненький! Довгих та щасливих років тобі життя! Пам’ятаймо, наш музей радіє кожному відвідувачу та кожному принесеному експонату! – зазначила Оксана Кононюк, директорка музею.
Експозиція музею розміщена у 18 залах. Вона відображає ключові напрямки історії, етнографії та природи регіону. Відтак, навіть найвибагливіші відвідувачі знайдуть у музеї для себе багато цікавого.
– Окрасою закладу є знайдені неподалік Нетішина археологічні пам’ятки Тшинецької культури доби бронзи, кожна з яких є по-своєму унікальною. Серед нумізматичних експонатів привертають увагу монети Стародавніх Греції та Риму, Кримського ханату. Поціновувачів старовини не залишать байдужими предмети українського побуту, як от: посуд, знаряддя праці, предмети ткацтва тощо, – додає директорка.
Природничий сегмент музейної експозиції представлений академічними колекціями мінералів та гірських порід, предметів палеонтології. Їх доповнюють численні зразки рослин у вигляді плоского та об’ємного гербарію, колекції комах, опудала тварин та птахів.
– Окремо представлені минувшина та сучасність Нетішина, історія й сьогодення Хмельницької АЕС. На увагу заслуговує зала, присвячена зниклому селу Дорогоща. Разом із тим, у музеї постійно реалізовуються різноманітні виставкові проєкти, – розповідає Оксана Кононюк.
Результати роботи музейників відобразились у численних наукових та науково-популярних публікаціях. Вийшло друком шість випусків «Вісника Нетішинського краєзнавчого музею», які є важливими кроками на шляху зміцнення загальноукраїнського наукового краєзнавства.
– Музейні будні — це щорічно тисячі відвідувачів, велика кількість екскурсій, музейних уроків та лекцій. Серед гостей закладу — поважні делегації, студенти, учні, маленькі дітлахи. За нібито спокійним життям працівників криється клопітка праця зі збору, наукової атрибуції, систематизації, фондування та збереження експонатів, їх реставрації, вивчення історичних джерел, підготовки статей та розвідок, записування спогадів; поїздки до архівів, музеїв, бібліотек, зрештою, догляд музейних залів та експозицій, – додає пані Оксана.