Джерела — це більше, ніж просто вода. Це пам’ять землі, яка зберігає у собі не лише чистоту, а й історії, легенди та сліди давніх цивілізацій. Поділля багате на ці природні скарби, проте у туристичних путівниках про них згадують побіжно. У цій добірці — найцікавіші, найкрасивіші та найзагадковіші джерела Поділля, зібрані журналістом і краєзнавцем Дмитром Полюховичем.
Найкрасивіше джерело — Шарівка
Координати: 49°13’05.1″N 26°57’07.3″E
У селі Шарівка Хмельницької області розташоване джерело, що вражає уяву. Справжній скельний амфітеатр, з якого з півметрової висоти спадають півтора десятка струменів води. Природний фонтан в обрамленні дикої природи — видовищна картина, що конкурує з будь-якою європейською пам’яткою.
Найсмачніше джерело — Нове Поріччя
Координати: 49°14’02.5″N 26°35’37.8″E
За 30 км від Шарівки, у селі Нове Поріччя, б’є джерело, воду з якого мандрівники називають найсмачнішою в Україні. Саме вона стала основою пивоварного ремесла ще у XIX столітті, коли тут працювала знана на всю імперію броварня.
Священні кринички Вія
Координати: 49°10’19.2″N 26°12’42.8″E
Між селами Іванківці та Голенищеве знаходяться три джерела, які вважають священними. Саме тут Володимир Даль записав легенду про сплячого чарівника Баняка — сюжет, що згодом ліг в основу «Вія» Гоголя.
Прало біля Сатанова
Координати: 49°13’16.7″N 26°16’56.5″E
У Кам’янці біля товтри «Гусикова гора» збереглося старовинне «прало» — кам’яне місце для прання білизни. Пам’ятка побуту, що зберігає дух епохи до водогону.
Джерело в Гусятині
Координати: 49°04’31.5″N 26°12’52.1″E
Цілюще джерело з кам’яним жолобом, якому приписують святість ще з дохристиянських часів. Біля нього колись стояв жертовний камінь, а тепер сюди приходять по воду і спокій.
Кам’яні корита Рудковець
Координати: 48°38’20.8″N 27°22’17.4″E
У селі Рудківці над затокою колишнього каньйону Матерки розташована мальовнича криниця з двома великими кам’яними жолобами. Місце красиве не лише водою, а й краєвидами, які нагадують скандинавські фіорди.
Ці джерела — не просто географічні точки на карті. Це живі символи Поділля, в яких поєднано природну красу, багатовікову історію, побут і міфи. Вони заслуговують на увагу не менше, ніж палаци чи храми. А можливо, навіть більше.
