Звичайне оголошення про продаж телевізора в інтернеті обернулося для жительки Шепетівщини значними фінансовими втратами. Замість очікуваної оплати за товар жінка переказала незнайомцю понад 65 тисяч гривень.
Про випадок повідомили у Шепетівському районному управлінні поліції.
Замість оплати — посилання на «верифікацію»
Жінка розмістила оголошення про продаж телевізора на одному з популярних маркетплейсів. Невдовзі з нею зв’язався чоловік, який представився потенційним покупцем.
Співрозмовник повідомив продавчині, що начебто вже здійснив оплату за товар. Після цього він надіслав їй посилання та переконав пройти процедуру так званої «верифікації банківської картки».
Надалі шахрай під приводом підтвердження отримання коштів переконав жінку здійснити кілька переказів на банківський рахунок.
Не розпізнавши шахрайську схему, потерпіла виконала його вказівки. У результаті вона перерахувала зловмиснику понад 65 тисяч гривень власних коштів.
За цим фактом дізнавачі Шепетівського районного управління поліції розпочали кримінальне провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Правоохоронці встановлюють усі обставини події.
Як не втратити гроші під час продажу товарів онлайн
Шахрайство під час інтернет-торгівлі часто будується на простій схемі: зловмисник видає себе за покупця, повідомляє про нібито здійснену оплату, а потім надсилає посилання на фейкову сторінку банку або платіжного сервісу. Під приводом отримання коштів продавця можуть переконувати ввести банківські дані або навіть переказати власні гроші.
Поліцейські наголошують: для отримання оплати за товар продавцеві не потрібно переказувати власні кошти чи проходити «активацію» або «верифікацію» картки за посиланням від покупця.
Щоб убезпечити себе, варто:
- не повідомляти стороннім PIN-код, CVV-код, паролі та коди підтвердження з SMS;
- не переходити за посиланнями, отриманими від незнайомих людей;
- не виконувати вимоги покупця щодо переказу власних коштів для «підтвердження платежу»;
- самостійно перевіряти надходження грошей у банківському застосунку;
- не покладатися на скриншоти чи повідомлення про оплату, які надсилає співрозмовник;
- за можливості вести листування та здійснювати оплату через офіційні сервіси маркетплейсу.
Якщо співрозмовник наполягає на термінових діях, просить перейти за незнайомим посиланням або повідомити конфіденційні банківські дані, це має стати приводом припинити спілкування та самостійно перевірити інформацію через офіційні канали банку чи торговельного майданчика.
