Нетішинська волонтерка Наталія Коваль разом із своїм чоловіком Іваном Ковалем закупили та пригнали вже 50 авто з-за кордону для військовослужбовців ЗСУ. На цьому, як кажуть, не зупиняються. Які пригоди відбувалися під час поїздок, хто допомагав та які плани на майбутнє – волонтерка розповіла журналістам інформаційного порталу «Хмельниччина північ».
– Тисячі і тисячі кілометрів доріг. Літри випитої кави та енергетиків. Кордони і заправки, ночівлі в машинах, чищення зубів в громадських туалетах, їжа за кермом, справи за кермом, вісім місяців за кермом. Дрібні ремонти в дорозі, колеса, патрубки, ремені, згорівші запобіжники. Праворульні і ліворульні, бензинові і дизельні. Так, всі різні. Кожна особлива і йшла для особливих хлопців з різних підрозділів. Години телефонних переговорів і торгів та сотні оглянутих авто, – розповідає Наталія Коваль.
Пані Наталія зазначає, що іноді взагалі не орієнтувалися в днях і в просторі.
– Іноді від втоми здавалося, що зараз встанеш на узбіччі і просто втратиш свідомість. Коли болить спина, коліна і реакція стрімко падає до нуля. Іноді кажеш собі: “Все. Це остання. Треба зробити перерву”. А потім рушаєш знову. Тому що всі ми, кожен з нас, робимо все можливе і неможливе, щоб наблизити її – Перемогу, – наголошує Наталія Коваль.
Зі слів Наталії, під час поїздок було різне – штрафи в Латвії і Польщі. Литовські поліцейські взагалі штовхали машину, в якій сів акумулятор. Польські поліцейські стояли біля машини і чекали коли вона заведеться, бо, як виявилося, у Польщі не можна стояти на узбіччі з “аварійкою”.
– Де б ми не були, в якій країні не купували авто, нас підтримували та допомагали в разі виникнення проблем. Усі бажають українському народові перемоги, – додає пані Наталія.
Однак, жінка сама не їздила за автомобілями, їй завжди допомагав чоловік Іван. Адже у дорозі, як зазначають, два водії краще, ніж один.
– Крім того, чоловік вміє краще домовитися про знижку, та й спокійніше, коли чоловіче плече поруч. Кошти на автомобілі збирали по-різному – громадою, надавали різні підприємства, друзі, знайомі, просто чужі люди із-за кордону. Наразі плануємо знову поїздку за автомобілем для військовослужбовця родом з Нетішина. Кошти на неї збирали батьки хлопця, знайомі, друзі та всі, хто мав можливість, – додає волонтерка.
