Він хотів стати медиком, але все ж замість білого халату носить камуфляж, рятуючи життя тисяч українців та українок в інший спосіб. Шепетівчанин Євген – кадровий військовий. З перших днів війни 2014 року чоловік на полі бою. Пояснює: бачив, що робить «русский мир» з українськими містами, тому не може дозволити, аби перемогло зло. За героїзм наш Захисник нагороджений президентською відзнакою «Хрест бойових заслуг». Його Воїнові вручив Володимир Зеленський цими днями. Про життя та військову службу розпитали у Захисника наші журналісти.
– Військовий у складі бойової обслуги знищив десять літаків ворога (типу Су-25, Су-34, Су-30), один гелікоптер, чотири ударних дрони. Також під його керівництвом було знищено один літак, вісім БПЛА та дві крилаті ракети типу «Калібр». 19 липня під час атаки з боку ворога засобами повітряного нападу в районі населеного пункту Ступочки Костянтинівського району на Донеччині зазнав осколкових поранень, але попри це вивів з-під ворожого вогню бойову техніку та здійснив евакуацію особового складу, продемонструвавши особисту хоробрість і відвагу при виконанні військового обов’язку в умовах ризику для життя, – розповідають про захисника у Повітряному командуванні “Захід” Повітряних Сил ЗС України.
Свій професійний шлях Воїн визначив ще у шкільні роки. Пригадує, вагався між фахом медика та військового. До обох професій був здібний та натхненний, все ж обрав фах захисника, до якого, каже, тяжів більше.
– Моя мама дуже вірила, що я стану медиком, та радила мені спинитися на цьому виборі, а тато, теж військовий, підтримав мою мрію служити народові України, – розповідає чоловік.
Так, після випуску зі школи, майже 20 років тому, юнак став курсантом, продовживши сімейну династію військових. Нині він той Атлант, на чиїх плечах буквально тримається мирне українське небо. З 2014 року Воїн був у критичних зонах фронту на Донеччині.
У його підпорядкуванні – понад 100 людей, для яких має бути взірцем професіоналізму та сили волі.
– Тримати стрій, зокрема внутрішній, допомагає віра у справедливість того, що ми робимо. Ми міцно стоїмо на своїй землі і не дамо ворогові її захопити, – каже Євген. – Я на власні очі бачив, що роблять росіяни з тими локаціями, куди їм вдається вдертись. Вони, як пухлина, а ми не маємо дозволити їй поширитись.
Найбільшою перевагою українців над ворогом, каже військовий, є наш бойовий дух та мотивація.
– Ми боремося за своє, – говорить він, – в одному строю кадрові військові, вчорашні цивільні – у всіх нас одна мета – незалежність та цілісність нашої країни. Нас тримає віра та єдність нашого народу. Підтримка рідних та близьких, усієї країни, яку ми відчуваємо, – колосальна та безцінна.
Це, зокрема, свого часу, каже військовий, і дозволило відродити українське військо. Порівнюючи ситуацію на початку АТО та під час повномасштабного вторгнення, Воїн відзначає: ЗСУ змінились.
– Наше військо виросло. У 2014 році солдати не мали того забезпечення, що є зараз. Проте, всі ці роки ми боролися і не здавалися, і зараз щодня, щосекунди показуємо самопроголошеній «другій армії світу» її місце. Ми змусили рахуватися із собою. Наше військо змінилося за рахунок волонтерів, реформи армії. І головне, знову ж повторюся, наш дух – визначальний фактор. Воює не армія. Воює цілий народ за свою незалежність.
Зараз Воїн відновлюється після поранення, яке отримав у бою. Планує і далі захищати країну, а після перемоги продовжити служити народові України у лавах її Збройних Сил, тримати стрій та навчати нові покоління фаховій військовій справі.