Єдине в Україні листопадне хвойне дерево – модрина європейська. Зараз вона росте переважно у Західних Карпатах, але за декілька років її впізнаватимуть та знатимуть на Ізяславщині.
– Наші лісівники її активно вводять у склад лісових насаджень, а рослина ця відзначається доброю приживлюваністю, витривалістю і дуже швидко росте. Серед висаджених у лісових угіддях підприємства у 2021 році дерев модрина європейська займає 8.3 відсотка (більше 60000 сіянців).
До умов ґрунту не вимоглива, витримує різкий континентальний клімат, добре переносить низькі температури, – коментують у ДП “Ізяславський лісгосп”.
Оскільки деревина модрини майже не гниє, її використовують у будівництві: суднобудуванні, вагонобудуванні, у гідротехнічних спорудах, на телеграфні і телефонні стовпи, будівництво будинків, шахтні стояки, балки в льохах, на виробництво паркету, дощатої підлоги тощо.
З неї виготовляють акумуляторні ящики, рами, двері, ліжка, меблі, квасні винні діжки, великі чани спеціального призначення, а також ґонт і облицювальну фанеру. Стружки модрини є гарним набивним і пакувальним матеріалом.
З кожним роком розширюється сфера застосування деревини модрини і навіть її кори та хвої. Пилок модрини збирають бджоли для приготування білкового корму – перги. Хвоя і кора модрини використовуються для виготовлення лікарських препаратів. Кора модрини використовується для знезаражування насіння сільськогосподарських культур.
Оскільки деревина містить майже 44 % целюлози, до 4 % ефірних масел і спиртових екстрактів, то її цінують у хімічній промисловості. З неї можна одержувати каніфоль, ефірне масло, оцет, фарби, кормові дріжджі, дубильні екстракти.
З модрин добувають живицю, з якої виготовляють високоякісний терпентин (вживається при ревматизмі і подагрі, хронічному захворюванні дихальних шляхів і сечовидільних органів).
В очищеному насінні модрини міститься 27% жирної олії. Її використовують для виготовлення оліфи. А з хвої одержуть ефірну олію та концентрат протицинготного вітаміну С.
– У наших кліматичних умовах модрина себе добре почуває і радує лісівників приростом. Хоча не все так просто, адже ліс сам по собі не росте, і шлях від однорічного саджанця до зрілого високопродуктивного лісу є довгим і трудомістким. Створюючи лісові культури модрини європейської, лісівники Ізяславщини виконують надважливі завдання: формують високопродуктивні та біологічно стійкі насадження, – підсумовують у лісгоспі.