Війна завдає нищівних втрат нашій країні, забираючи життя її вірних синів та доньок, які боронять рідну землю від ворога. Вони мали б будувати Україну, продовжувати рід, творити наше майбутнє, але натомість стали нашою історією, героїчною пам’яттю та вічним болем. На жаль, не всім воїнам вдається вчасно сказати слова вдячності, і часто нагороди знаходять своїх Героїв уже посмертно.
31 березня в Ганнопільській сільській бібліотеці відбулася церемонія вручення державних нагород рідним українських воїнів, які загинули, захищаючи свободу та незалежність України. У заході взяли участь перший заступник голови Шепетівської районної військової адміністрації Богдан Маршук, представник першого відділу Шепетівського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Петро Горобець та голова Ганнопільської громади Маргарита Медведюк.
Відповідно до Указу Президента України від 16 жовтня 2024 року № 702, орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Андрія Володимировича Сидорчука. Він народився 1 вересня 1998 року у місті Корець, а з дитинства жив у селі Довжки. Добрий, щирий, товариський, а ще надзвичайно сміливий та хоробрий – таким його пам’ятатимуть назавжди. Від початку повномасштабного вторгнення Андрій став на захист Батьківщини та служив навідником механізованого відділення військової частини А0222. Він віддано виконував свій обов’язок, поки не загинув 10 лютого 2024 року під час мінометно-артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роздолівка Донецької області. Його втрата – невимовний біль для рідних і всієї громади. Світла пам’ять Герою.
За Указом Президента України від 23 жовтня 2024 року № 734, орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Михайла Леонідовича Гайдука. Він народився 9 грудня 1987 року у селі Довжки. Був люблячим сином, чоловіком, батьком трьох дітей, вірним другом. До війська його призвали 6 червня 2024 року. Як стрілець-снайпер аеромобільного батальйону, він віддано боровся за Україну. Загинув 26 серпня 2024 року, виконавши свій обов’язок до кінця. Громада висловлює щирі співчуття його рідним. Вічна пам’ять і шана.
Нам не під силу повернути тих, кого забрала війна. Вони мали свої мрії, свої надії, своє життя, яке віддали заради свободи. Жодні нагороди не можуть зменшити біль втрати для їхніх родин, але вони нагадують про величезний подвиг українських Героїв, їхню відвагу, честь і любов до Батьківщини. Їхня жертва безцінна. Слава Україні! Слава її Героям!