Перші щеплення від коронавірусу у Шепетівці зробили на початку весни. Тоді, 11 березня, десятеро медиків Шепетівської багатопрофільної лікарні провакцинувались AstraZeneca від COVISHIELD.
Зараз, окрім медиків, рятувальників, педагогів тощо, вакцинація яких передбачена першочергово, є змога зробити щеплення залишковими дозами усім. Для цього реєструються у “Дії” чи звертаються до свого сімейного лікаря.
– Я зателефонував сімейному [лікареві – ред.] і запитав: “Чи є вакцина і чи є змога зробити щеплення?”, – розповідає 25-річний шепетівчанин Іван (ім’я героя на його прохання ми змінили).
Хлопець говорить, що спершу робити щеплення боявся: невідтестована повністю вакцина, жахастики в медіа та соцмережах…
– На “чіпи Біла Гейтса”, звісно, не “вівся”, сміється хлопець, але страх померти від вакцини чи отримати якісь ускладнення був.
– Згодом прийшло розуміння того, що помирають від ковіду, а не від вакцини. Дехто з родичів мене відмовляв, але зараз дуже багато моїх знайомих у Шепетівці, Полонному, Славуті, Києві стають у чергу, аби зробити щеплення. Не всі роблять це “свідомо”, комусь просто треба за кордон. Але яка різниця, з якої причини вакцинуються, – визнає Іван, – головне, що просто роблять.
Першого дня після вакцини було більше страху, аніж болю. Турбував, пригадує, дискомфорт у руці та незначний головний біль.
– Копійку до плеча я не примагнічував, це якщо про загальні міфи. Але важкі речі підіймати було «не комільфо”. Уже наступного дня про щеплення я забув. Знаю про випадки, коли люди відчували підвищення температури, тиску, загальну слабкість. Тут, я гадаю, треба тримати постійний зв’язок з сімейним лікарем. Навіть не стільки для фізичного стану, скільки, не знаю, для якогось заспокоєння, чи що…
Згодом, контактуючи зі своїм сімейним лікарем, Іван зробив і друге щеплення. Пригадує, “найвеселіше” почалось, коли вирішив робити сертифікат.
– Ближче до другого щеплення з’явилась змога поїхати з друзями на відпочинок. Знаєте, зійшлися зорі: у всіх відпустки, прогнозовано гарна погода, відносно дешеві тури. І тут він – сертифікат. Як виявилось, МОЗівські поради й близько не лежали поруч тих реалій, з котрими зіштовхуємось і ми, і медики. Зараз із цим [отриманням сертифікату – ред.] стало якось легше, а тоді – ще ніхто не знав, якого кольору має бути папір, від руки чи друкований тощо.
Врешті хлопець знайшов вихід – має декілька дублікатів сертифікатів – на обох, білому та жовтому, папері.
Зараз, розповідає хлопець, почувається добре та в безпеці. До чергового витку пандемії – готовий. Жартує, накупив масок та літровий антисептик, доки не здорожчало. Головне – має щеплення та вірить, що це таки допоможе здолати недугу, за умови, якщо вакцинація буде масовою.
– Ми перемогли багато неприємних штук, таких як іспанка, віспа, чума врешті. Просто треба дослухатись до фахівців, я думаю. А ще багато читати й аналізувати щодо ковіду. Бо в паніці можна не розібратись і втратити можливість зберегти здоров’я.
Фото: ілюстративні
