Даний матеріал підготовано в межах проєкту «Герої поряд з нами» за підтримки благодійного фонду «Family-UA». Ми пишемо про Воїнів Хмельниччини – Захисників та Захисниць, які виборювали українську незалежність та продовжують щодня захищати Батьківщину. Одним із них став Юрій Бабійчук із Ганнопільщини.
18 березня 2025 року зі скорботою, сльозами та невимовною тугою, жителі Ганнопільської громади попрощалися з вірним сином України ЮРІЄМ БАБІЙЧУКОМ, який віддав своє життя заради свободи та незалежності нашої Батьківщини.
- Народився Юрій Володимирович 14 травня 1970 року в селі Прикордонна Улашанівка. Навчався у Хоняківській загальноосвітній школі. Після її закінчення, продовжував здобувати освіту у професійному училищі міста Нетішин, – розповідає Маргарита Медвенюк, очільниця Ганнопільської громади.
Тривалий час чоловік працював у приватному акціонерному товаристві «Об’єднання «Прогрес» у місті Славута. Згодом, життя повернуло Юрія до рідного села, де він влаштувався на роботу до місцевого сільгосппідприємства та доглядав за старенькими батьками.
- 08 червня 2023 року чоловік призвали на військову службу до лав ЗСУ. З честю та гідністю разом із побратимами, Захисник боронив цілісність нашої держави. У листопаді, під час бойового завдання, Юрій отримав важкі поранення та переніс складні операції. Та попри все, після лікування, боєць знайшов у собі сили знову взяти до рук зброю та повернутися на захист Батьківщини, відстоюючи її свободу та незалежність, – додає пані Маргарита.
На превеликий жаль, 14 березня 2025 року, під час запеклого бою поблизу н.п. Часів Яр Донецької області Юрій Володимирович героїчно загинув. Йому назавжди 54 роки.
- Щирий, доброзичливий, усміхнений, життєрадісний, небайдужий до чужого горя – таким знали Юрія усі, хто його знав, любив та шанував. Він був люблячим та турботливим батьком для доньки Ілони, мудрим наставником для пасинка Назара, який теж героїчно загинув, відважно захищаючи неньку-Україну, – розповідають односельці.
Життя Назара Ковальчука обірвалося 31 січня 2024 року на 22 році життя. Молодий юнак поклав своє молоде життя на вівтар Перемоги, заради нашого спокійного сьогодення та щасливого майбутнього, ставши Ангелом Небесного Легіону та оберігаючи наш мирний сон із висоти. Нестерпно втрачати своїх Героїв, справжніх патріотів рідної землі, славних воїнів України… Ця клята війна нищить цвіт нашої нації, відбираючи життя у найкращих синів та доньок Батьківщини.
- Поховали полеглого Захисника у селі Садки Рівненської області. Юрій відійшов у Вічність, залишивши по собі світлу пам’ять та спогади, які не зцілять болючі рани рідних, але грітимуть їхні серця, коли згадуватимуть про нього, про його героїчні вчинки. Він захищав свою країну, свій народ, свою рідну землю, яка тепер одягнула чорну хустину та в глибокій скорботі проливає за ним гіркі сльози. Незгасимий спомин про Воїна Світла ми збережемо назавжди у своїх серцях. Висловлюємо щирі співчуття від імені усієї громади родині Героя! Тепер його ім’я навіки закарбоване золотими літерами в історії нашого народу. Вічна Пам’ять та Світла Шана Герою! – додала Маргарита Медведюк.
