Вівторок, 7 Грудня
Shadow
Головна » Актуально » » “Ми всі помремо” або чому не слід панікувати під час локдауну

“Ми всі помремо” або чому не слід панікувати під час локдауну

“Ми всі помремо” або чому не слід панікувати під час локдауну

Понад рік Шепетівський район у стані карантину – жорсткого, адаптивного, знову жорсткого і знову адаптивного. На фоні соціальної нестабільності, хвилювань за своє та здоров’я близьких більшість з нас у критичному емоційному стані.

Пів року тому у мене сталась панічна атака, мені здавалось, що світ довкола звужується і мені нічим дихати, – розповідає наша читачка.

Під час карантину у світі зріс рівень тривожності, стресу та відчуття “домашньої пастки” (емоційне, фізичне домашнє насилля). Науковці з університету Чемпена (США), опитавши понад 4000 реципієнтів, зауважують, що у 61% людей зріс рівень психічної напруги.

Таку ж ситуацію щодо збільшення динаміки загальної тривожності декларують у ВООЗ.

COVID-стрес. Чи є він поруч?

Британський психолог доктор Стівен Тейлор написав та випустив друком книгу “Психологія Пандемії”. Її тираж вийшов напередодні ситуації у Китаї. Науковець говорить, вивчав досвід попередніх пандемій та карантинів, враховують попередження вірусологів, розумів, що наступна глобальна інфекція може бути скоро, проте, не очікував, що настільки.

Фото УП. Життя

Уже в інтерв’ю автор говорить про, так званий, синдром COVID-стресу. Він може проявлятись у трьох аспектах:

  • Страх самому захворіти на COVID (боязнь контакту з поверхнями, що можуть бути переносниками);
  • Страх економічнх та соціальних наслідків пандемії;
  • Ксенофобія. Страх того, що чужий принесе тобі хворобу. Звідси підвищена агресивність тощо.

Дзинь. Дзинь. Дзен. Чи є доставка спокою?

Як же впоратися? Ми запитали наших читачів у фейсбук та проконсультувались із психологами.

Наші фейсбук-друзі, опираючись на власний досвід, говорять, що намагаються не реагувати на “соціальний негатив пандемії”.

Дехто почав більше цінувати живе спілкування, зважив на справді вагомі речі: здоров’я, батьків, дітей, друзів. Почали більше задумуватись про правила безпеки: миття рук, санітайзер тощо.

Проте є й ті, хто під час пандемії почувається незатишно.


Найбільше паніку викликають ті ситуації, котрих ми не розуміємо. Тому у нинішній ситуації паніка закономірна. Але це не означає, що виходу немає. Найкращі ліки проти паніки – це щодня робити маленькі справи, які ви контролюєте, – коментує арт-терапевтка Валентина Бас. – Саме вони даватимуть опору і впевненість у завтрашньому дні. І, звичайно, виконувати рекомендації щодо збереження здоров’я.

Окремо слід попіклуватись про своїх дітей, адже вони теж лишаються вдома. Їм “Не можна!” багатьох звичних речей: обіймів, ігор з друзями, ходити до школи, потрібно носити маски.

Оскільки, лише психічно здорова людина може протистояти зовнішнім подразникам та сприймає це як виклики життя….Тому не слід панікувати – слід діяти, – говорить дитяча психологиня Марина Лебідь. – Особисто для себе виробила правила здорового сну, спілкування з моїми ресурсними подругами, обмеження інформаційного тиску і творчість разом з моїми синочками у всіх її проявах. Щодо дієвих способів самолікування та переключення, то у кожного буде свій. При чому, бажано знайти кілька способів і записати їх на видному для себе місці.

Убезпечивши своє моральне здоров’я, дуже важливо потурбуватись про малечу. Разом із дітьми можна проводити цікаві експерименти з вирощення кристалів солі, грати відеоігри (а чому ні?), спробувати йогу чи малювати (малюк художник – ви його натурниця, що спить:))
З малюками влаштувати ляльковий театр, гуляти в парку чи лісі та ще багато-багато активностей.

pascal campion: Legacies

Якщо ви не в силах впоратися з моральним тиском, спричиненим пандемією, зверніться до фахівців проєкту MH4U, який підтримує психологічне здоров’я. «Телефон довіри 1558» діє цілодобово, кваліфіковані психологи можуть надати підтримку у ситуаціях тривожності, спричиненими ковід.

Популярні пости