Зруйнована будівля колишньої кав’ярні “Поділля”, що на вулиці Залізничній, стала “справжньою окрасою” мікрорайону. Розбиті шибки, наглухо зачинені та розмальовані графіті, двері й береза, що росте на балконі.
Близько десяти років тому дитяча кав’ярня на першому поверсі та ресторан на другому мали інший вигляд, були місцем комфортного дозвілля та затишку, про що сьогодні місцеві не втомлюються згадати у соцмережах.
Проте проблема не в тому, що в місті немає господаря, чи влада незацікавлена у підтримці малого бізнесу. Будівля належить не громаді.
Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» “володіє” у Шепетівці трьома об’єктами. Окрім “Поділля”, їй належать ще місцевий спортзал “Локомотив” та Будинок науки і техніки станції Шепетівка (клуб залізничників). Долю останніх планували вирішити ще в жовтні минулого року, проте, ситуація заморозилась не в кращу для міста сторону.
Із січня 2021 року клуб залізничників, де у мистецьких напрямах займались та розвивались понад пів тисячі дітей та дорослих, припинив своє юридичне існування.
– Тут функціонували клуб спортивно-бального танцю “Інеш”, вокальний ансамбль “Джерело”, театральні та вокальні студії. Високі результати занять приносили численні перемоги на українському та міжнародному рівнях, – розповідає директор Вадим Свінціцький. – Зараз “Інеш” займається у “Локомотиві”, у відверто спартанських умовах. Тут (у клуб залізничників – ред.) батьки власним коштом організували дітям комфортний простір: зробили ремонт, облаштували танцзал та кабінети. Та рішення «Укрзалізниці» заборонило доступ до облаштованої території.
Приміщення клубу наразі зачинене та опечатане. Світло та тепло не постачаються. Рішення немає.
Серед колективів “Клубу залізничників”, які втратили свою “оселю” – Дитяча громадська організація спортивно-бального танцю клуб “Інеш”. Учасники цього колективу – титуловані та знані танцівники в Україні та за кордоном.
Окрім підсилення мистецького іміджу міста, “Інеш” несе глибоку соціальну місію – його учасники також займаються із «сонячними» дітками, навчають їх азам танцю та допомагають соціалізуватися. Сьогодні ж танцівники мусять підлаштовуватися під реалії та змушені “ділити” простір із шепетівськими спортсменами.
– «Інеш» функціонує у Шепетівці 16 років. І зараз нам немає місця, – з болем коментує його керівниця Інна Головач. – У клубі займається понад 200 дітей різних вікових груп. Зараз, поки в дітей канікули, ми можемо тренуватись у “Локомотиві”, оскільки по обіді там займаються спортсмени, яким ми заважати не можемо.
Не в кращій ситуації і спорзал “Локомотив”. Найбільший спортивний зал міста, де відбуваються численні спортивні міські та регіональні змагання, – без ремонту та забезпечення. А тепер і без працівників.
– Спортзал поки що функціонує, але працівників в ньому немає, так як посади скорочені, – ділиться голова первинної профспілкової організації локомотивного депо Микола Максимчук. – Спортзал функціонує завдяки домовленості профспілки з керівництвом Козятинської дирекції. Дві сторони взяли на себе певні зобов’язання.
Спортзал до жовтня належить до філії Оздоровчих організацій “Укрзалізниці”, а тому поки працює. Проте всі працівники тут – волонтери.
Міська рада намагається врегулювати ситуацію з цими об’єктами. Як коментує заступниця міського голови Галина Безкоровайна, це і запити, і звернення, і особисті дзвінки. Звертається і вона, як керівниця гуманітарного напряму громади, й особисто міський голова Віталій Бузиль. Проте правовласник поки не йде на конструктивний діалог.
– Міська влада готова взяти приміщення на баланс, оплачувати всі витрати щодо його утримання, створити штатні одиниці, які займатимуться з дітьми. Поки що розмови та звернення заходять в глухий кут. Проте віримо, що здоровий глузд переможе, і клуб та спортзал не спіткає доля «Поділля». Приймаймні, робимо все можливе для цього.
Поки міська рада “відвойовує” право шепетівчан на культуру та дозвілля, варто не втрачати суспільного інтересу, бо місць із вибитими шибками, розмальованими дверима та березами на даху в Шепетівці може побільшати.