У задоволенні позову колишнього працівника до підприємства про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити. Таке рішення ухвалив Полонський районний суд, – повідомила прес-служба Хмельницького апеляційного суду.
Чоловік з 2018 року працював водієм у Полонному. Укладаючи трудовий договір він усно попередив керівника про те, що по суботах не може працювати, адже є членом церкви «Адвентистів сьомого дня».
Проте керівник відмовився вносити зміни в робочий графік, а коли чоловік не з’явився у суботу, його звільнили. Тепер він судиться із роботодавцем. Відповідач подав до суду відзив, зауважуючи, що позивач при прийомі на роботу був ознайомлений зі всіма правилами, графіками змінності і взяв на себе обов’язок їх неухильно дотримуватися.
Як встановив суд, за період роботи з травня 2018 року, крім двох прогулів у червні та липні, до 13 квітня 2019 року позивач був на роботі, в тому числі і в суботні дні, відповідно до затвердженого щомісячного графіка.
– У матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили, що при його ознайомленні із змінним графіком роботи він висловлював зауваження, заперечення або прохання щодо його зміни, в тому числі і щодо його роботи в суботні дні, — звертає увагу суд. – Відповідно до ст. 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншим особам, за винятком випадків, передбачених законодавством. У зв’язку з цим без згоди власника або уповноваженого ним органу працівники не мають права заміщати один одного, мінятися змінами, вихідними днями.
Суд також вказує, що законодавство не визначає перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин. Тому, вирішуючи питання щодо поважності причин відсутності на роботі позивача за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суд виходить з конкретних обставин справи.