Понеділок, 21 Червня
Shadow
Головна » Актуально » » Які справи в роки терору “інкримінували” жителям Шепетівського району

Які справи в роки терору “інкримінували” жителям Шепетівського району

Які справи в роки терору “інкримінували” жителям Шепетівського району

Щорічно третя неділя травня для українців є Днем вшанування пам’яті жертв політичних репресій. Політичний терор на Шепетівщині відбувався у 1937-1938 роках.

У цей період на теренах колишнього союзу діяла система “виявлення та знищення” так званих ворогів народу.

Як розповідає краєзнавець Олександр Лукашук, найбільш поширеними методами репресій на Шепетівщині стали масові депортації населення у 30-х роках ХХ століття.

Так, наприкінці 1935 року, Плужнянський, Славутський, Шепетівський, Берездівський райони намітили для переселення 1677 сімей: 1367 родин колгоспників та 310 одноосібників. Найбільше, 518 сімей, нібито мали терористичні та шпигунські зв’язки, 420 – родичів за кордоном, 270 – належали до контрабандистів та 123 – належали до релігійних активістів.


Згодом, за наказами керівництва у містах, у тому числі й Шепетівці, почали діяти осередки УНКВС. Вони вишукували “кримінальних елементів”, “шпигунів”.

Часто конкретні особи, що проходили по «кримінальній справі» у ролі свідків, навіть не знали про це, тим більше, не підписували протоколи, хоч на них стоять нібито їхні підписи. Показова щодо цього справа робітників відновлювального паровоза станції Шепетівка К.С. Вержбицького, А.С. Чайковського і С.З. Рожанського, яких звинуватили у «шкідництві» на залізниці, участі в пропольській контрреволюційній організації.

Уже в 50-х вказані, як свідки, сказали, що ніяких показів вони не давали. У середині 1938 року стали “популярними” арешти сімей “ворогів народу”. Арештовували дружин, батьків, братів чи сестер і, навіть, малолітніх дітей.

Особливого удару зазнала освіта. За заявою Наймушина, завкультосвітнім відділом Шепетівського окружкому КП(б)У, в окремих школах працювали “соціально-ворожі працівники”.

Зокрема, в 5 школах Шепетівського району працюють 8 вчителів, які ведуть контрреволюційну, антисемітську агітацію, займаються шпигунською діяльністю. Була висловлена необхідність терміново зняти з роботи і віддати під суд інспектора окрнаросвіти Маркевича за зрив підготовки шкіл до нового навчального року.

Тотальної чистки зазнали всі учбові заклади області. Розстріляні або заслані в концтабори найбільш свідомі й освічені представники українського учительства. Переважно це були вчителі української мови і літератури, історії та географії.

Постраждала і культура. Так, за готовність «к совершению терористических актов» розстріляли директора місцевого краєзнавчого музею Кочубея.


У Шепетівці зберігся будинок, в підвалинах якого катували та знищували людей. Зараз там знаходиться навчально-виробничий комбінат.

Точної цифри репресованих не знає ніхто. В архівах збережені окремі справи, заведені на жителів Шепетівського району: це працівники, освітяни та залізничники. Наприклад:

  • помічника слюсаря на залізниці Артенюка Антона Никирофовича зі ст. Кривина звинуватили в диверсії;
  • Гельт Меєрович Вольф зі Славути – розстріляний за шпигунство;
  • кухарку Шепетівського Цукрового заводу Милославу Францівну Глушичко-Андрощук затримали за передачу за кордон державної таємниці;
  • Івана Дорофійовича Гладуна з Клубівки, котрий працював на залізниці у Славуті, ув’язнили за контреволюційну агітацію;
  • шепетівську домогосподарку Францішку Міллер засудили до розстрілу, як шпигунку;
  • начальника пожежно-сторожової охорони фаянсового заводу в Полонному Мар’яна Нагілевського розстріляли за шпигунство.

Таких справ оприлюднено понад сотню. У реальності, говорять історики, жертв у рази більше.

Популярні пости

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.