В Україні триває кампанія спеціального декларування. З серпня у Шепетівській ДПІ проводять активну роз’яснювальну роботу щодо цього процесу. Про всі його нюанси та особливості розповідає начальниця Шепетівського управління ГУ ДФС у Хмельницькій області Валентина Ординська.
Кого стосується кампанія декларування?
Спеціальне декларування є добровільним і стосується фізичних осіб, які проживають чи, на момент набуття активів, проживали в Україні. У тому числі це стосується ФОПів.
– Особливістю є те, що декларуванню підлягають саме активи (а не доходи!), які належать фізичній особі на праві власності. Держава дає можливість повернути гроші та інші активи у прозорий легальний обіг. Це можуть зробити, наприклад, ті, хто отримував зарплату у конверті, працював без оформлення трудових відносин, – наголошує Валентина Ординська.
Декларування є добровільним, однак, якщо людина, що має на нього право, не подасть декларацію до 31 серпня 2022 року (моменту завершення періоду проведення декларування) вона буде вважатись такою, що не має у своїй власності активів, одержаних чи набутих (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/ або про те, що склад та обсяг її активів (тобто, активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Що декларувати?
Спеціальному декларуванню підлягають будь-які активи фізичної особи-декларанта, які були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, а саме:
- валютні цінності;
- нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості);
- рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
- частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
- цінні папери та/ або фінансові інструменти, визначені законом;
- права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/ або в утвореннях без статусу юридичної особи;
- інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування з:
1) активів, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року);
2) нерухомого майна, розташованого на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості: квартира/ квартири, загальна площа якої/ яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів; житловий будинок/ житлові будинки, загальна площа якого/ яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/ або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України.
3) одного транспортного засобу особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/ або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
При цьому, відповідно до статті 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року за № 2768-111, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
– для ведення садівництва – не більше 0.12 гектара;
– для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Довідка: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/ або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/ або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/ або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.