Полонне – одне з найстаріших містечок у новоствореному Шепетівському районі. Журналісти порталу «Хмельниччина Північ» з’ясували, чому саме так назвали місто і звідки походить його назва.
Трохи історії
У літописі руському Полонне згадується в 1169 році. Літописець називає місто «градом Богородиці Десятинної», тобто, воно перебувало у власності Київської Десятинної церкви, спорудженої на честь прийняття християнства на Русі. Як відомо, київський князь Володимир Великий в 996 році після закінчення будівництва цієї церкви надав їй десяту частину від своїх маєтностей і назвав її Десятинною. Очевидно, що саме цю дату і слід вважати за початкову згадку про Полонне.
На західному кордоні Київської Русі місто в XI-XII столітті стає важливим опорним центром. Тут знаходилася резиденція удільних князів з дому Володимира Святославовича. За їх наказом в Полонному було зведено фортецю. З півдня та північного заходу вона була захищена водами Хомори, з півночі – її притокою Умивальнею.
Але фортеця не завжди могла врятувати землі від набігів різних ворогів. Половці постійно здійснювали набіги, вони грабували місто та околиці, забирали в полон жінок та чоловіків.
Назва міста і походження
Щодо назви міста серед істориків точаться суперечки. Але більшість з них вважає, що місто отримало свою назву саме в часи, коли ще кочівні племена заселяли довколишні поля. Саме тому їх і називали «полонцями», а згодом «полончанами», так, як і сьогодні називають жителів міста.
Є й інша версія походження назви. Як вже було сказано раніше, навіть могутня фортеця не завжди рятувала місцевих жителів від нищівних набігів загарбників. Людей з цього міста часто забирали в полон. Звідси і назва “Полонне”.
Окрім цього, протягом століть назва міста змінювалася: «Полони», «Полонний», «Полний», «Полонне», «Полонне Старе», «Полонне нове».
Раніше ми повідомляли, як на Шепетівщині людям вберегтись від нового виду шахрайства.
