Сьогодні, 25 квітня, віряни Східного обряду відзначають Вербну Неділю. Через тиждень після неї буде Великдень. Чому неділя саме «Вербна», що це за свято і які цікаві моменти в історії пов’язані з ним, досліджували журналісти порталу «Хмельниччина Північ».
Згідно з переказами, цього дня Ісус відвідав Єрусалим, а місцеві жителі зустрічали його, коли він в’їжджав у місто на ослі, вистилаючи дорогу пальмовими гілками і викрикуючи “Осанна!”. Таким чином, Ісуса народ визнав Месією, а ця подія є символом входу сина людського до Раю.
Тому цей день у світі часто називають «Пальмовою Неділею». Згадки про подію і відзначання свята можна знайти ще в документах та рукописах третього століття. Тоді воно свято мало іншу назву – «Квітнева Неділя». Навіть сьогодні в різних куточках України його продовжують так називати.
Чому ж саме «Вербна»?
З часом, коли святкування увійшло в українську культуру і стало офіційним святом християнства, назва та умови його проведення почали пересікатися з українськими традиціями.
Вербна Неділя не має фіксованої дати. Вона святкується рівно за тиждень перед Великоднем, напередодні страсного тижня. Назву свято отримало на честь того, що приблизно в цей час починали розпускатися пухнасті сережки. Так ми й отримали “Вербну”.
Традиційно у цей день люди б’ють один одного гілками верби, які обов’язково мають бути освяченими у церкві. Вважається, що вони є майже цілющими і, якщо побити ними свого товариша, родича чи просто перехожого, то ви на весь рік бажаєте йому здоров’я та благополуччя.
У народі існує багато повір’їв, які пов’язані з Вербною Неділею. Вважають, що освячена верба охороняє житло від злих духів, береже добробут. Весною за допомогою верби виганяли корову на пасовище, зупиняли сильний град, викидаючи на вулицю кілька гілок. Якщо прутики пускали коріння, їх висаджували біля криниці, щоб верба очищала воду.
Використовували вербові “котики” і для лікування багатьох хвороб. Немовлят купали у відварі з верби, щоб вони росли здоровими. А дорослі, наприклад, з’їдали вербові бруньки, щоб не боліло горло. Більше того, бруньки цього дерева допомагали вирішити проблеми з безсонням, важливі справи та навіть любовні проблеми. Звичайно, більшість цих звичаїв залишились в минулому, проте, є й такі, що популярні серед народу сьогодні.
Як і в будь-які святкові дні, у Вербну Неділю не можна працювати. Тому, варто заздалегідь прибрати домівку та приготувати їжу, яка, між іншим, має бути пісною. Цікаво, що за деяким повір’ям, що у це свято навіть не можна розчісувати волосся.
Отож, верба для українського народу є одним із головних дерев та символів. Не дарма ж кажуть: «Без верби і калини нема України». Можливо, саме тому таке велике свято носить назву пов’язану з одним із українських символів.
Також раніше ми розповідали, якою буде погода на Великдень.